«Влада має зрозуміти, що будівництву Кафедрального собору треба всіляко сприяти»
23 липня митрополит Черкаський і Канівський Софроній провів нараду з відповідальними особами корпорації «Столиця» щодо зведення Свято-Воскресенського Кафедрального собору в Києві.
Нагадаємо, що рішенням Священного Синоду УПЦ від 9 липня нинішнього року відповідальність за будівництво Свято-Воскресенського Кафедрального собору в Києві (Залізничне шосе, 3), покладено на митрополита Черкаського і Канівського Софронія. Після наради владика відповів на декілька питань кореспондента sobor.in.ua.
- Ваше Високопреосвященство, з дня Вашого призначення минуло не так багато часу: Ви вже ознайомились із ситуацією, що склалася з будівництвом Кафедрального собору?
- Це вже друга нарада з приводу будівництва Кафедрального собору, яку я проводжу після призначення мене Священним Синодом. З точки зору людини, гарячої в доброму починанні, я люблю, щоб усе горіло і відбувалось якомога швидше. Та в даному випадку є декілька невирішених питань, проте, думаю, найближчим часом все налагодиться.
- Можливо, ще не всі усвідомлюють, що це буде за новобудова, який величний комплекс виросте біля озера?
- Так, адже ми будуємо не просто об’єкт, а – Кафедральний собор. Це ж буде більше будь-якого парку, краще, ніж просто культурні зелені насадження, бо людина прийде до храму і дбатиме про свою душу, невидимо прилучатиметься до красивого і духовного.
На мою думку, влада інколи забуває, що в Кафедральному соборі спасатимуть свої душі тисячі людей не тільки з Києва, але й з усієї України. Тому, вважаю, що коли Церкві виділяли місце спеціально для будівництва Кафедрального собору, то мали б урахувати проблему зелених насаджень і передбачити її вирішення спеціальними постановами. А чому тепер виникають перепони - не зрозуміло... Оце мій такий подив.
- Як загалом різні гілки влади ставляться до будівництва головного храму Церкви?
- Мені особисто це якраз незрозуміло. З одного боку, мер міста дарує 7 кг золота на оздоблення святині, з другого - уваги до будівництва собору я не бачу. Навіщо було дарувати золото і, головне, для кого? Зеленого світла будівництву немає. Хоча на місці закладення собору були свого часу і Ющенко, і Янукович, і Черновецький, - всі так гарно говорили на людях, на ділі ж зараз проблем начебто і не бачать.
Мені взагалі незрозумілі їх дії. Так, зараз у них все направлено на передвиборну гонку, але якби по уму, то мали б знати: чим більше вони зроблять для власної душі, тим скоріше стануть президентами. Хоч, може, це для них дивно, але якщо людина щось робить для духовної сторони життя, то бувають успіхи і не вмирає надія.
- Скоро приїде Патріарх, завітає на місце будівництва Кафедрального собору. Що б ви йому сказали, якби випала така можливість?
- Мабуть, щось придумав би сказати Святішому з гумором. Наприклад, так: тоді, коли Москви не було і в помині, Київ уже називався «городом всех городов руських». Отже тепер, коли в Москві Храм Христа Спасителя вже готовий, то й Київ не повинен відставати від столиці у цьому плані. Тому я звернувся б до Патріарха з проханням, аби Святіший якось дав зрозуміти українській владі, що будівництву Кафедрального собору в Києві треба всіляко сприяти.
- Ви знані в Церкві як владика-будівельник, який не тільки проектує, але й будує храми в Черкаській єпархії. Чи є у Вас, як у спеціаліста, зауваження до генерального проекту собору?
- Ні, до проекту в мене питань немає, бо я говорив з автором цього проекту Валентином Михайловичем Ісаком, і попередив, що під час будівництва собору, можливо, доведеться щось міняти. На що Валентин Михайлови відповів: «Без проблем, бо я не знаю жодного проекту настільки досконалого, що більше ніхто нічого до нього не привносив і не доповнював». Тому в цьому плані у нас питань не буде.
- Тобто генпроект Вас задовольняє?
- Так, я тільки було хотів перенести трохи будівництво вбік, але там є велика проблема з комунікаціями, тому я погодився і зупинився на тому, що є.
- Чи визначені терміни будівництва?
- Загалом весь комплекс має вирости десь за десять років. В мене є досвід будівництва і я знаю, що за три роки ми завершимо головну будову і хрести поставимо. Потім вже будуть вестись оздоблювальні та інші роботи.
- Чи не заважатиме Вам криза, адже зараз кажуть: все упирається в кошти?..
- Я вже багато храмів збудував, але ніколи за гроші особливо не турбувався. У нас є вищий Господар, який піклується про нас, до того ж навіть тоді, коли ми й не сподіваємось. Головне - почати справу, а Господь розпорядиться, пошле людей, які допоможуть. Це моя концепція, просто я так будую – з пустою кишенею, але Господь допомагає.
Дуже вдячний Богу за те, що Він був до мене милосердний ще з початку 1992 року. В мене не було ніяких так званих спонсорів, на яких я б особливо надіявся. Я покладався лише на молитви наших батюшок і на щирість наших віруючих, тому й донині в нас робиться добра справа. А молитва батюшок і щирість віруючих перетворюються в реальність храмобудівництва. І мене ніхто не переконає, що якщо батюшка починає зводити церкву, то вона не буде збудована. Храм виросте, навіть коли немає сторонніх фінансових надходжень. Але це - у нас, в Черкасах, а як станеться в Києві – побачимо. Я в столиці не живу, бо дуже люблю рідні Черкаси. Хоча Київ – найкрасивіше місто в Європі...
- Дякую за розмову!
Інтерв’ю взяла Тамара Рябкова, sobor.in.ua | |
|
