Митрополит Черкаський і Канівський Софроній: «Храм-красень має стати реальністю»
Рішенням Священного Синоду УПЦ від 9 липня 2009 року відповідальність за будівництво Свято-Воскресенського Кафедрального собору в Києві (Залізничне шосе, 3), було покладено на митрополита Черкаського і Канівського Софронія. В контексті сучасних проблем Церкви інформаційний ресурс «Релігія в Україні» взяв інтерв’ю у владики Софронія, епізод з якого щодо будівництва Кафедрального собору пропонуємо Вашій увазі.
Митрополит Софроній відомий як один із найбільш послідовних прихильників автокефалії УПЦ серед її єпископату. Він неодноразово підкреслював те, що незалежна держава має мати й незалежну Церкву, і чотири роки тому навіть оприлюднив відкрите звернення до архієреїв УПЦ, в якому закликав до більш рішучих кроків у процесі здобуття незалежності для канонічної УПЦ. Через чотири роки після цієї події ми вирішили поцікавитися у митрополита Софронія, як змінилася відтоді його позиція.
«Релігія в Україні»: Ваше Високопреосвященство, чи можна вважати, що рішення Священного Синоду про призначення Вас на посаду керуючого будівництвом кафедрального Воскресенського собору в Києві означатиме певні концептуальні зміни в політиці Української Православної Церкви?
Митрополит Софроній: Ні, я гадаю, призначення мене на цю посаду не означатиме якихось глобальних змін у політиці або баченні УПЦ. Справа в тому, що під час вибору кандидатури на цю посаду саме мої фахові якості та багатий досвід як архітектора та будівничого сприяли тому, що вибір зупинився саме на моїй кандидатурі. Крім того, у мене склалися дружні стосунки з головним архітектором цього проекту – Валентином Михайловичем Ісаком. Тому, сподіваюся, зможемо забезпечити взаємодію, необхідну для того, щоб цей храм-красень, до речі, найвищий на європейському континенті, став реальністю.
РвУ: Очевидно, що на рішення про передання Вам опіки над будівництвом Кафедрального Воскресенського собору вплинуло й те, що Ви є людиною, яка добре знається на церковній архітектурі й здобула славу як натхненник і будівельник багатьох храмів?
М.С.: Так, можу сказати, що з Божої ласки ми вибудували два храми в Черкасах, собор у Борисполі, храм у Чигирині та деінде. Для мене принципово, що їх архітектура навіяна формами й принципами українського козацького бароко. При тому, що в основі їх – єдиний принцип, кожен із цих храмів неповторний, має самобутнє архітектурне втілення.
Або ось іще до прикладу. У Зам’ятниці поблизу Чигирина мною збудовано скит Матронівського жіночого монастиря. Причому будівлі скиту споруджено за зразками давніх грецьких скитів. У самому ж монастирі зведено два корпуси – келійний і адміністративний. Крім того, за моєю ініціативою споруджено церковний будинок у Борисполі, єпархіальне управління в Черкасах. Хочу сказати, що все це було доволі непростою справою. Однак це – принаймні моя єпархія. А оскільки Київ далі, та й належить до іншої єпархіальної юрисдикції, гадаю, через це виникатимуть певні складнощі.
РвУ: Як Ви гадаєте, якими можуть бути терміни будівництва Воскресенського собору? Чи внесе економічна криза не дуже сприятливі корективи у прогнози щодо можливого завершення будівництва?
М.С.: Передусім маю сказати, що ми з Валентином Ісаком (президент корпорації «Столиця», народний архітектор України, архітектор низки храмів, зокрема на Оболонському масиві – А.Д.) мали змістовну розмову, і не одну, щодо темпів будівництва. Тож, на нашу спільну думку, за три роки храм уже має бути готовий. Більше того, я, як людина глибоко віруюча, в усіх своїх справах надію та сподівання покладаю передусім на Бога. Адже всі храми, до зведення яких я мав стосунок, споруджувалися без жодної сторонньої копійки. Лише завдяки молитвам і трудам нашого єпархіального духовенства. Тому вважаю, що ніяка економічна криза не матиме впливу на богоугодні задуми...
| |
|
